У північній частині міста Кривого Рогу серед териконів шахт і залізорудних кар’єрів, в мальовничому зеленому куточку розташований Тернівський район.

Здається, немає на планеті такого місця, де б так гармонійно злилися потужне залізорудне тіло і щедрі у своїй родючості чорноземи, високе небо і неозорі простори степу, роботящі, винахідливі, добрі, веселі люди і всеохопний гірничо-добувний пафос. Це все Тернівський район. Він зберіг у собі своєрідну красу і велич місцевої природи, не загубив і характерні сліди історії. На чудовому підвищенні, з зеленими краєвидами, біля річки Саксагань розташовані селища Божедарівка, Краматорівка, Бурщицький.

Запорожці часто відвідували це чудове місце. В 1866 році тут було виявлено великі запаси залізної руди, а через 20 років, в 1886 році Брянське акціонерне товариство підписало договір про відкриття Олександрівського рудника А.Є. Харченка.

Діти ходили до школи на сусідній рудник , що належав Калачевському і був розташований на відстані 4-х кілометрів.

Прогресивні діячі кінця ХVІІІ-ХІХ століття прагнули відкрити на цьому руднику шкільні класи, тому вже в 1912 році відкривається в маленькому приміщенні школа , в якій навчається 12 учнів. Школу незабаром закрили. Повторно початкову школу відкрили в 1916 р. , але і вона проіснували недовго. Весело-Тернівське волосне управління не відпускало коштів на утримання шкіл.

Першого вересня 1924 року на віддалі 230 метрів від шахти №5 в невеликому бараці була відкрита початкова школа, в якій навчалося 70-80 учні. Школу очолив Д.Хомич. В школі працювали талановиті вчителі: Войков І.А., Павлиш М.П., Жовтецька Г.Е., Бондаренко М.П, Сахно О.І., Володін Г.С.. З роками контингент учнів збільшувався. Школа із початкової перетворюється у семирічку, яка називалася «Фабрично-заводська».

В 1931р. було збудовано нове приміщення, школа отримала нову назву «Червоногвардійська середня школа ім. КІМ». В цей час в школі працювали віддані справі навчання і виховання молоді педагоги: Біденко – історик , Петров – фізик, Сафонов – хімік.

Щороку в школі працювало від 30 до 40 вчителів. Переважна більшість з них мали вищу освіту. Заняття проводилися за програмами, майже всі учні були забезпечені підручниками. При школі працювали майстерні по металу і по дереву. Вчителі разом з шефами обладнали 5 кабінетів, проте в них унаочнення було не багато.

Старші піонервожаті, які прибули з виробництва , застосовували найрізноманітніші форми позакласної роботи. В школі працювало 9 гуртків художньої самодіяльності. Капелла бандуристів «Зірка» та оркестр народних інструментів були учасниками обласних та республіканських олімпіад. Ця школи існували до початку Великої Вітчизняної війни.

На початку серпня 1941 року в селище вторглися фашисти. Тимчасова окупація тривала до кінця лютого 1944 року. «Господарем» рудника Божедарівський був гірничий інженер Ганс Ріберц. Шахти не діяли, школа була закрита.

Коли почалась війна, вчителі не могли сидіти склавши руки. Більшість з них пішли на війну…

В ці дні багато учнів виїхали в села, біля 150 дітей віком 14-16 років було відправлено до Німеччини.

Приміщення середньої школи було спалено до тла. Тільки в кінці 1942 року після довгих клопотань батьків відновилися заняття.

На Краматорівці німці виділили для школи два невеликих приміщення.

З осені 1941 року по лютий 1944 року на руднику діяла комсомольсько-молодіжна група, до складу якої входили випускники та учні старших класів рудничної школи.

Ішли роки… Закінчилася Велика Вітчизняна війна. Країна поступово піднімалася із розрухи…

В 1944 р. навчання учнів проводилися в жилому будинку по вулиці Гвардійська. Під керівництвом директора школи Володіна Григорія Семеновича, вдень і вночі йшли роботи по ремонту зруйнованої фашистами школи. В 1946 році середня школа № 37 розпочала новий навчальний рік у відбудованому приміщенні. Навчалося на той час в школі 1460 учнів. Заняття проводились в дві зміни. Замісниками директора були Л.М.Безовська, І.К.Селін.

В 1947 році при середній школі № 37 відкривають російські класи, які в 1950-1951 н.р. перейшли у окреме приміщення і отримали статус початкової школи № 61 з російською мовою навчання.

З 1951р. СШ №37 очолює Гук Михайло Олексійович. З його ініціативи будується нова школа. При будівництві започатковано так званий “народний метод ”.

В 1958 році вводиться виробниче навчання для учнів 9-10 класів.

В 1964 році завершилося будівництво нового триповерхового приміщення середньої школи № 37 з спортивним залом, їдальнею та майстернями.

З 1965-1970рр. школу очолювала Яковлева Галина Іванівна.

Заступниками директора працювали Дрозденко Л.М. та Соя І.П.

У даний час значна увага приділялася обладнанню навчальних кабінетів та створенню музеїв «Люди, будьте пильні», КІД «Меридіан». Розпочинається міцна дружба з воїнами міста Североморська.

З 1970-1971н.р. школу очолював Євдокімов Валентин Петрович.

Розпочинається міцна дружба з воїнами міста Североморська.

З 1970-1971н.р. школу очолював Євдокімов Валентин Петрович.

З 1971р. школу очолив Дрозденко Леонід Макарович.Заступниками працювали Сокол Тамара Іванівна (1971р), Самасова Віра Андріївна (1971-1975рр.), Волковицька Галина Василівна (1975-1979р), організаторами позакласної роботи були Титова В.І., Маркіна С.В., Багацька Л.П., Зима В.І., Кавун І.І.. В 1971 році збудовано стрілковий тир довжиною 50 метрів. В 1972-1975рр. проводиться активна робота по організації та переходу на кабінетну систему навчання всіх класів школи. В школі обладнано 23 кабінети. В ній навчається 1460 учнів.

В 1971 р. школі присвоєно звання «Зразковий навчальний заклад».

В 1978 р. відкриваються перші класи з російською мовою навчання.

В 1981 р. школу занесено на обласну Дошку пошани.

В 1984 р. схвальну оцінку роботи школи дав Євген Степанович Березняк («Майор Вихор»), інспектор управління школи Міністерства освіти УРСР.

В 1986 р. школі вдруге Присвоєно звання «Зразковий навчальний заклад».

В 1989 р. відбувся останній випуск десятикласників з українською мовою навчання.

В 1989 р. відбувається набір дітей в перший клас з українською мовою навчання, було набрано 16 дітей.

У 70-90 роки школа № 37-один з найкращих закладів освіти Криворіжжя, у якому працюють талановиті вчителі:

Дрозденко Л.М. ( вчитель фізики, директор школи), Палеха В.Г. (вчитель української мови та літератури); Сокол Т.І.(заступник директора з навчально- виховної роботи), Бочар Л.І. (вчитель математики) , Лялін О. М. (вчитель історії), Рижак Г.Г.(вчитель початкових класів)., Павлиш Л.С. ( вчитель початкових класів), Міщук Т.Є. (вчитель фізики), Гребенбк Н.В.( вчитель хімії), Бортников О.М., Солонько В.К. .

В 1990 р. на території рудника з ініціативи учнів СШ № 37, за допомогою міської влади, за участю Тернівської ради ветеранів, мешканців с. Божедарівка, працівників шахти « Гвардійської » було встановлено меморіальну дошку з барельєфом Таїсії Буряченко – учасниці підпільного руху та колишній випускниці школи, що загинула в боротьбі з фашистами. В цей же рік вулицю Ставропольську пере іменовано на вулицю Т.Буряченко. В 1991 році на базі школи відкрито історико-краєзнавчий музей.

З 1991-1994 р. школу очолила Астахова Лариса Петрівна.

В період 1991-1994 рр. придбано обладнання для шкільних навчальних кабінетів, обладнано комп’ютерний клас, створено капелу бандуристів та хоровий колектив «Намисто» під керівництвом Сінельнікової Н.Я..

В 1994 році школу очолила Пивовар Світлана Василівна, замісником директора з навчально-виховної роботи працює Кавун І.І., замісником директора з виховної роботи Кулікова Н.М.

Зусилля педагогічного колективу були спрямовані на:

Найзначнішими віхами розвитку школи на при кінці ХХ- на початку ХХІ століття стали:

КЗШ № 37 успішно виконує роль освітньо-інформаційного центру щодо впровадження педагогіки життєтворчості, залучаючи до співпраці вищі навчальні заклади міста, соціальні інституції, громадські організації, органи місцевого самоврядування.

У школі діє певна система роботи з обдарованими учнями та створені умови для навчання талановитої молоді , залучення її до систематичної науково-дослідницької, пошукової роботи. Талановита молодь школи має змогу брати участь саме в тому виді діяльності, який відповідає змісту обдарованості. Результатом цієї роботи є велика кількість учасників у міжнародних конкурсах юних математиків «Кенгуру», Всеукраїнських конкурсів з фізиків «Левеня», з краєзнавства «Патріот», з російської мови «Русский медвежонок». Учні школи-переможці, призери: Всеукраїнського конкурсу «Об’єднаймося ж, брати мої»; Всеукраїнського збору активістів історико-краєзнавчої роботи ; Всеукраїнського конкурсу творів на тему: «Хто для мене Іван Мазепа?»; ІІ етапу Всеукраїнської історико-географічної експедиції учнівської молоді «Історія міст і сіл України»; обласного конкурсу дитячих творів «Безсмертний подвиг українського народу»; міського етапу Всеукраїнської акції учнівської молоді «Шляхами подвигу і слави»; міського конкурсу-огляду музейної роботи «Виховуємо нащадків-патріотів», присвяченого Міжнародному дню музеїв; міської премії «Обдаровані діти – надія Криворіжжя»; районного конкурсу «Учень року»; міського конкурсу «Проба пера»; міського конкурсу «Юний журналіст»; науково-дослідницьких робіт МАН України ; міжнародного конкурсу знавців української мови ім. П.Яцика; районних, міських предметних олімпіад з історії, української мови, біології, фізики, хімії,інформатики, обслуговуючої праці.

Візитною карткою школи є Зразковий історико-краєзнавчий музей – осередок громадського та патріотичного виховання учнів.

Вчителі школи – переможці та призери районних, міських, обласних етапів творчих конкурсів «Учитель року», дипломанти ярмарку педагогічних ідей «Педагогічні здобутки освітян Дніпропетровщини». Перспективні педагогічні досвіди роботи вчителів занесено до обласного каталогу «Освітянська спадщина Придніпров’я». Творчі доробки педагогів закладу висвітлено у 2007-2010 роках на сторінках «Вісника Міжнародного дослідного центру: «Людина: мова, культура, пізнання», в навчально-методичних посібниках кандидата педагогічних наук Реви Ю.В., у всеукраїнських періодичних фахових виданнях.

Вчителі школи

переможці та лауреати різних етапів Всеукраїнського конкурсу “Учитель року”: районного – 11; міського – 6; обласного – 3;

переможці обласного конкурсу на кращий навчально-методичний матеріал туристсько-краєзнавчої тематики;

призери міського етапу Всеукраїнського огляду-конкурсу на кращий стан фізичного виховання в навчальних закладах ;

призери міського конкурсу керівників шкільних музеїв ;

переможці районного конкурсу на кращу розробку інноваційного уроку з української мови;

переможці районного конкурсу на кращу розробку екскурсійного маршруту вихідного дня;

переможці обласного педагогічного ярмарку з предметів гуманітарного циклу.