ХХ століття
СЛОВО ПРО ШКОЛУ
«По тому, як людина – від перших проблисків свідомості до останнього подиху – ставиться до своєї школи, судять про її внутрішню культуру і благородство, про її здатність дорожити честю і славою свого народу… Школа завжди повинна бути важливим вогнищем мудрості народу…»
В.О. Сухомлинський
Школа…
Вона, мов неопалима купина, палає незгасно на вітрах історії, все нові і нові покоління людей тягнуться до її полум’я, нагрівшись, відлітають у самостійне життя.
Історія кожної школи – це не лише історія вчителів, що працюють у ній, а й історія багатьох поколінь, що вийшли зі стін рідної альма-матер і множили її славу своїми досягненнями. Історія Криворізької загальноосвітньої школи І–ІІІ ступенів №37 веде свій відлік з 1924 року.
НАША ШКОЛА - НАШЕ ЖИТТЯ
Наша школа – дім на 960 дітей. Цей дім теплий, надійний, у ньому є свята й будні, робота та відпочинок, добрі традиції та досягнення.
Школа за свою історію зазнала ряд реорганізацій та неодноразово змінювала свої назви:
- 1924 р.- Початкова земська школа
- 1928 р. – Фабрично-заводська школа
- 1931 р. – Червоногвардійська середня школа ім. КІМ
- 1946 р. – Середня школа №37
- 2005 р. – Криворізька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №37 Криворізької міської ради Дніпропетровської області
Директори школи №37:
- Хомич Д. – з 1924 р.
- Муляр Наум Павлович
- Бабич Іван Тихонович
- Карпишин Олександр Семенович
- Білогай Андрій Васильович, 1940 р.
- Володін Григорій Семенович, 1944-1951 рр.
- Гук Михайло Олексійович, 1951-1965 рр.
- Яковлева Галина Іванівна, 1965-1970 рр.
- Євдокимов Валентин Петрович, 1970-1971 рр.
- Дрозденко Леонід Макарович, 1971- 1991 рр.
- Астахова Лариса Петрівна, 1991-1994 рр.
- Пивовар Світлана Василівна, з 1994 р.
[carousel_slide id=’8324′]
Час іде, ми щодня пишемо сторінки нашої історії. Наразі, школа знаходиться в стані реконструкції. Школа, а нині вже – гімназія, прямує до свого столітнього ювілею. Події сьогодення змінили нас, змінили учнів, вчителів. Змінились, тимчасово, умови навчання. На час реконструкції, 37 гімназія тимчасово знаходиться на території КЗОШ № 61, які гостинно нас прийняли, за що ми дуже вдячні. Але незважаючи ні на що, є речі які залишились незмінними: теплота спілкування, чуйність, бажання прийти на допомогу, весела вдача та вміння з гумором та жартами дивитися в очі негараздам.
Вчителі, учні та батьки – це єдиний колектив! Ми разом вчимося, разом стаємо кращими, разом долаємо труднощі. Хочеться лише поставити три крапки у кінці, адже ми ще пишемо цей літопис життя школи. Нехай цей літопис життя буде приводом для гордості та радості прийдешнім поколінням…
